витавруваний

ВИ́ТАВРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́таврувати.

Тяжко їй запам’ятати оці страшні п’ять знаків, витавруваних на руці (Хижняк, Тамара, 1959, 184).

Значення в інших словниках

1. витавруваний — ви́тавруваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. витавруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витаврувати. || витаврувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витавруваний — ВИ́ТАВРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́таврувати. Тяжко їй запам'ятати оці страшні п'ять знаків, витавруваних на руці (А. Хижняк); // ви́таврувано, безос. пред. Варнак – каторжник, у якого на обличчі було витаврувано букви В, О, Р (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах