витворений
ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́творити¹; створений.
— А хіба ж казки мною витворені? (Мирний, V, 1955, 424);
Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (Коцюб., І, 1955, 339).
Словник української мови (СУМ-11)