1. Словник української мови в 11 томах

витворений

ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́творити¹; створений.

— А хіба ж казки мною витворені? (Мирний, V, 1955, 424);

Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (Коцюб., І, 1955, 339).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витворений — ви́творений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витворити I; створений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витворений — ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́творити¹. – А хіба ж казки мною витворені? (Панас Мирний); Це чарівне слово [воля], споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов... Словник української мови у 20 томах
  4. витворений — Ви́творений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)