1. Словник української мови у 20 томах

витворений

ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́творити¹.

– А хіба ж казки мною витворені? (Панас Мирний);

Це чарівне слово [воля], споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення (М. Коцюбинський);

Кожне дерево, кожна квітка і кожна бадилина були витворені його, Майстра, уявою та руками (В. Дрозд);

// ви́творено, безос. пред.

І український фольклор, і літературна класика здавна пильно дотримувалися кличного відмінка. Упродовж століть витворено великий арсенал мовних засобів для звертань, здатних задовольнити найвибагливіші смаки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витворений — ви́творений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витворити I; створений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витворений — Ви́творений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. витворений — ВИ́ТВОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́творити¹; створений. — А хіба ж казки мною витворені? (Мирний, V, 1955, 424); Воля, воля і воля!... Словник української мови в 11 томах