витискатися
ВИТИСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВИТИ́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТИСНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Витікати, виступати назовні при тисненні (про рідину).
Сік добре витискається;
// З труднощами виходити, вибиратися звідки-небудь, кудись.
Андрій з Ольгою витиснувся на край дороги і пильно стежив за охоронником, що йшов біля нього (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 877);
// Зникати під тиском чого-небудь.
*Образно. Похмілля витиснулося гнівом, запалав пекельний вогонь в серці обуреного мужа (Ле, Наливайко, 1957, 240).
2. тільки недок. Пас. до витиска́ти і вити́скувати.
Словник української мови (СУМ-11)