витолочений

ВИ́ТОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́толочити.

Всі висадки були витолочені, неначе по їх качались коні (Н.-Лев., II, 1956, 62);

Влітку, мабуть, не заходили сюди учні, бо вигнався високий, ніким не витолочений бур’ян (Збан., Малин. дзвін, 1958, 14).

Значення в інших словниках

1. витолочений — ви́толочений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. витолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витолочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витолочений — ВИ́ТОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́толочити. Всі висадки були витолочені, неначе по їх качались коні (І. Нечуй-Левицький); Влітку, мабуть, не заходили сюди учні, бо вигнався високий, ніким не витолочений бур'ян (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. витолочений — Ви́толочений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)