виторопити
ВИ́ТОРОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́тороплять; док., перех., розм. Широко розкрити очі від здивування, несподіванки і т. ін.
— Отуди к лихій годині! — виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Мирний, II, 1954, 299);
Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: — То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (Вас., IV, 1960, 21).
Словник української мови (СУМ-11)