виторопити
ВИ́ТОРОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́тороплять; док., що, розм.
Широко розплющити очі від здивування, несподіванки і т. ін.; витріщити.
– Отуди к лихій годині! – виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Панас Мирний);
Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: – То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)