витриманість
ВИ́ТРИМАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́триманий 2, 3.
Наше завдання — оберігати твердість, витриманість, чистоту нашої партії (Ленін, 6, 1949, 447);
— Оце добре! Оце справді штука! — палко вигукував він, забувши свою витриманість і поважність (Тулуб, Людолови, І, 1957, 299).
Словник української мови (СУМ-11)