витрудити

ВИ́ТРУДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Натрудити.

Витрудив Грицько руки ту весну й те літо (Мирний, II, 1954, 79).

◊ Го́ру (го́ри) труда́ ви́трудити — дуже багато попрацювати.

І попоробив же ж я, якби ти знав.. Не менш, як оту гору труда витрудив… (Вишня, І, 1956, 33);

Не боявся в житті найтяжчої роботи — гори труда витрудив, гори солі із Сиваша на собі виносив (Гончар, Таврія.., 1957, 639).

Значення в інших словниках

1. витрудити — ви́трудити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. витрудити — -джу, -диш, док., перех., діал. Натрудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витрудити — ВИ́ТРУДИТИ, джу, диш, док., що, діал. Натрудити. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо (Панас Мирний). ◇ (1) Го́ру (го́ри) труда́ ви́трудити – дуже багато зробити; напрацюватися. І попоробив же ж я, якби ти знав, .. гору труда витрудив...  Словник української мови у 20 томах
4. витрудити — Ви́трудити, -джу, -диш гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.  Словник української мови Грінченка