витрушуватися
ВИТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТРУСИТИСЯ, ушуся, усишся, док.
1. Обтрушуючи себе, очищати одяг від чого-небудь.
І їй пригадалося, як вона уперше з Кирилом простувала у N, пригадалося, як той шубовснув у протічок, як лаявся, витрушувався (Мирний, III, 1954, 400).
2. тільки док., перен., розм. Витратити усі гроші.
— Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема.., — дріботів дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 205).
3. тільки недок. Пас. до витру́шувати 1, 2.
Витрушувалися та провітрювалися літні плаття і макінтоші (Вільде, Сестри.., 1958, 456).
Словник української мови (СУМ-11)