витрушуватися
ВИТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ТРУСИТИСЯ, ушуся, усишся, док.
1. Обтрушуючи себе, очищати одяг від чого-небудь.
Їй пригадалося, як вона уперше з Кирилом простувала у N, пригадалося, як той шубовснув у протічок, як лаявся, витрушувався (Панас Мирний).
2. тільки док., перен., розм. Витратити всі гроші.
– Кажу тобі, – витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема.., – дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький).
3. тільки недок. Пас. до витру́шувати 1, 2.
Витрушувалися та провітрювалися літні плаття і макінтоші (Ірина Вільде);
Ковдри без підковдр повинні підшиватися білою тканиною. Після кожного застосування білу підшивку здають до прання, а ковдри витрушуються і вибиваються (з мови документів);
Обшук тривав кілька годин. В усій квартирі, кімната за кімнатою, пересувалися меблі, витрушувалися шухляди і ящики (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)