витьохкувати
ВИТЬО́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Співати, тьохкаючи (про соловейка).
Мар’яна одхилила голову вбік, зацікавлена слухала, що витьохкував недалечко в гіллі соловей (Вас., І, 1959, 280);
І соловей в просвітленому гаї витьохкує (Гонч., Вибр., 1959, 371).
Словник української мови (СУМ-11)