вихилений

ВИ́ХИЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хилити.

Кілька тих крапель упало Миронові на лице, вихилене.. з-під оборога (Фр., IV, 1950, 336).

Значення в інших словниках

1. вихилений — ви́хилений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вихилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихилити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихилений — ВИ́ХИЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́хилити 1 і ви́хилитися 1. Кілька тих крапель упало Миронові на лице, вихилене .. з-під оборогу (І. Франко); Задер [Руслан] голову догори й побачив тебе, вихиленого з вікна (Ю. Андрухович).  Словник української мови у 20 томах