Словник української мови в 11 томах

вихованість

ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вихованість — ви́хованість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вихованість — Виховання.  Словник синонімів Караванського
  3. вихованість — -ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність (Л.  Словник української мови у 20 томах