вихованість
ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихованість — ви́хованість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вихованість — Виховання. Словник синонімів Караванського
- вихованість — -ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність (Л. Словник української мови у 20 томах