вихованість

ви́хованість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихованість — Виховання. Словник синонімів Караванського
  2. вихованість — -ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями. Словник української мови в 11 томах