вихованість

ви́хованість

-ності, ж.

Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихованість — ви́хованість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вихованість — Виховання. Словник синонімів Караванського
  3. вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями. Словник української мови в 11 томах