вихованість
ви́хованість
-ності, ж.
Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихованість — ви́хованість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вихованість — Виховання. Словник синонімів Караванського
- вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність (Л. Словник української мови у 20 томах
- вихованість — ВИ́ХОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями. Словник української мови в 11 томах