вихователька
ВИХОВА́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до вихова́тель.
Лукія Федорівна працювала в дитячому будинку вихователькою (Донч., V, 1957, 442);
Вона [М. Заньковецька] була не тільки чудовою актрисою, не тільки розумною вихователькою театральної молоді, але й громадською діячкою, яка послідовно боролася за реалізм і демократизм у театрі (Рильський, III, 1956, 349).
Словник української мови (СУМ-11)