вичавлювання —
вича́влювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вичавлювання —
-я, с. Дія за знач. вичавлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вичавлювання —
ВИЧА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вича́влювати. Для всіх технологій (одержання харчового білка з рослин) початковий етап однаковий: подрібнення зеленої маси й вичавлювання з неї соку (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах