вишаруваний
ВИ́ШАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шарувати.
Непомальований поміст був вишаруваний піском і чисто вимитий (Н.-Лев., III, 1956, 93);
Лави кругом хати вистругані, вишарувані, наче з воску, жовтіють (Мирний, III, 1954, 323).
Словник української мови (СУМ-11)