вишитий
ВИ́ШИТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шити 1.
Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев’яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Кв.-Осн., II, 1956, 71);
— Закури, браток, тут можна, — озвався П’ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером, кисет (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).
2. прикм. Оздоблений вишивкою.
Батько мовчки розглядав на собі вишиту сорочку (Донч., IV, 1957, 140).
Словник української мови (СУМ-11)