вишитий

ВИ́ШИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́шити 1.

Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев'яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Закури, браток, тут можна, – озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером, кисет (В. Кучер);

// ви́шито, безос. пред.

Рушник, де вишито сині квіти й червоні пташки, дівчина чи дружина може дати лише милому своєму – на знак вірності й пам'яті... (О. Гончар).

2. у знач. прикм. Оздоблений вишивкою.

Батько мовчки розглядав на собі вишиту сорочку (О. Донченко);

Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна (Григорій Тютюнник);

Під полотном вишитої сорочки вгадувалося сильне жилаве тіло (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. вишитий — ви́шитий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вишитий — [вишиетией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. вишитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вишити 1). 2》 прикм.Оздоблений вишивкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вишитий — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
5. вишитий — ВИ́ШИТИЙ (оздоблений вишивкою), ВИШИ́ВАНИЙ, ПОВИШИ́ВАНИЙ рідше, РОЗШИ́ТИЙ, ШИ́ТИЙ, РОЗШИ́ВАНИЙ рідше, ПИ́САНИЙ рідко; МЕРЕ́ЖАНИЙ (з ажурною вишивкою).  Словник синонімів української мови
6. вишитий — Ви́шитий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вишитий — ВИ́ШИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шити 1. Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев’яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах