Словник української мови в 11 томах

виштовхнути

ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вишто́вхувати.

Темар, зніяковівши та трохи злякавшись чужих людей, сховався у натовпі. Рультен виштовхнув його [Темара] з натовпу наперед (Трубл., II, 1955, 30);

Йонька посунувся було [в хату] за тютюном, але Уляна виштовхнула його в сіни (Тют., Вир, 1964, 521);

Якщо нагрівати воду в пробірці, то пара, що при цьому утворюється, виштовхне корок (Фізика, II, 1957, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виштовхнути — ви́штовхнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виштовхнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до виштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виштовхнути — ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., кого, що. Однокр. до вишто́вхувати. Добриня безнадiйно махнув рукою й виштовхнув Малушу поперед себе (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. виштовхнути — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови