виштовхнути
ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вишто́вхувати.
Темар, зніяковівши та трохи злякавшись чужих людей, сховався у натовпі. Рультен виштовхнув його [Темара] з натовпу наперед (Трубл., II, 1955, 30);
Йонька посунувся було [в хату] за тютюном, але Уляна виштовхнула його в сіни (Тют., Вир, 1964, 521);
Якщо нагрівати воду в пробірці, то пара, що при цьому утворюється, виштовхне корок (Фізика, II, 1957, 56).
Словник української мови (СУМ-11)