виштовхнути

ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., кого, що.

Однокр. до вишто́вхувати.

Добриня безнадiйно махнув рукою й виштовхнув Малушу поперед себе (С. Скляренко);

Йонька посунувся було [в хату] за тютюном, але Уляна виштовхнула його в сіни (Григорій Тютюнник);

Узяв старший брат жорна і виштовхнув з хати. Вони покотилися з гори прямо в море та й потонули (з легенди);

Грушевич лiг на землю i виштовхнув за ворота клунок з пожитками (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. виштовхнути — ви́штовхнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виштовхнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до виштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виштовхнути — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. виштовхнути — ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вишто́вхувати. Темар, зніяковівши та трохи злякавшись чужих людей, сховався у натовпі. Рультен виштовхнув його [Темара] з натовпу наперед (Трубл.  Словник української мови в 11 томах