виштурхування

ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вишту́рхувати.

Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (Коз., Сальвія, 1959, 312).

Значення в інших словниках

1. виштурхування — вишту́рхування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. виштурхування — -я, с., розм. Дія за знач. виштурхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виштурхування — ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вишту́рхувати. Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах