1. Словник української мови в 11 томах

виштурхування

ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вишту́рхувати.

Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (Коз., Сальвія, 1959, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виштурхування — вишту́рхування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виштурхування — -я, с., розм. Дія за знач. виштурхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виштурхування — ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вишту́рхувати. Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах