1. Словник української мови в 11 томах

виштурхувати

ВИШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТУРХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись.

— Геть! Роберт виштурхав Довговуха з кабінету (Хижняк, Тамара, 1959, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виштурхувати — вишту́рхувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виштурхувати — -ую, -уєш, недок., виштурхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виштурхувати — ВИШТУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТУРХАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись. Пасажирів було – як оселедців у діжці. Провідники виштурхували їх геть, але тут же налазили інші (з мемуарної літ.); – Геть! Роберт виштурхав Довговуха з кабінету (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах