вишуканий

ВИ́ШУКАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шукати.

2. прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю.

Владко поводився з нею [Регіною] вільно, без тіні боготворення, але з тією вишуканою чемністю й увагою, яка завсіди характеризувала його (Фр., VI, 1951, 243);

З вишуканими рухами, церемоніально запросив [Савченко] товаришів на обід (Коцюб., І, 1955, 200);

// Який відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком.

У кожному кутку стелю підпирав стовп з вишуканою різьбою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 554);

Він підстрибував, хизуючись перед дівчатами своїм вишуканим вбранням (Чаб., Катюша, 1960, 33);

Обід не був вишуканим: суп гороховий із сухарями та каша гречана з смаженою печінкою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишуканий — ви́шуканий 1 дієприкметник від: ви́шукати ви́шуканий 2 прикметник витончений, елегантний Орфографічний словник української мови
  2. вишуканий — (смак) витончений; (стиль) досконалий, довершений; (одяг) елегантний, із смаком <�зроблений>, мудрований; (- лайку) добірний. Словник синонімів Караванського
  3. вишуканий — [вишуканией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вишуканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вишукати. 2》 прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. || Якай відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вишуканий — ВИ́ШУКАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́шукати. За Берліном на широченному полі безупинно гарячково кипить робота. Автобендюги звозять матеріали, вишукані по старих складах, армія грабарів блискає до сонця лопатами (В. Винниченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  6. вишуканий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  7. вишуканий — ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. — який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі (Вільсона) — грайлива усмішка, на тонких устах — вишукана мова (П. Словник синонімів української мови
  8. вишуканий — Ви́шуканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)