вишуканий

Значення в інших словниках

1. вишуканий — ви́шуканий 1 дієприкметник від: ви́шукати ви́шуканий 2 прикметник витончений, елегантний Орфографічний словник української мови
2. вишуканий — (смак) витончений; (стиль) досконалий, довершений; (одяг) елегантний, із смаком <�зроблений>, мудрований; (- лайку) добірний. Словник синонімів Караванського
3. вишуканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вишукати. 2》 прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. || Якай відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вишуканий — ВИ́ШУКАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́шукати. За Берліном на широченному полі безупинно гарячково кипить робота. Автобендюги звозять матеріали, вишукані по старих складах, армія грабарів блискає до сонця лопатами (В. Винниченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
5. вишуканий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
6. вишуканий — ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. — який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі (Вільсона) — грайлива усмішка, на тонких устах — вишукана мова (П. Словник синонімів української мови
7. вишуканий — Ви́шуканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вишуканий — ВИ́ШУКАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шукати. 2. прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. Владко поводився з нею [Регіною] вільно, без тіні боготворення, але з тією вишуканою чемністю й увагою... Словник української мови в 11 томах