вишуканий

ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. — який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі (Вільсона) — грайлива усмішка, на тонких устах — вишукана мова (П. Кочура); Адвокатські прийоми, добірні фрази.. полонили деяких слухачів (І. Ле); Ця соковита, барвиста, витончена мова, яка звучала тепер з вуст Михайла, здалась мені зовсім одмінною, сповненої краси (О. Досвітній); — Скажу промову великому князеві.. Треба добрати періоди довгенькі, закруглені, обточені (І. Нечуй-Левицький); Рафінований стиль; Слово у (творах) Бальзака є комунікативним і орнаментальним (з журналу). — Пор. 1. пишномо́вний.

ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала (послала) кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці. Добірний смак і викінчення.. звертали загальну увагу (Н. Кобринська); Дуже хороший своєю глибиною, поетичністю і витонченою майстерністю його (С. Чуйкова) філософський пейзаж "Гімалаї" (О. Довженко); Я не збираюся давати характеристику всій творчості поета (М. Рильського) — ..тонкій і багатобарвній, але хочу відзначити її життєву стійкість (А. Малишко); При магнатському дворі набув він елегантних манер (З. Тулуб); Рафінована цивілізація: — Ти не розгубився серед отих реклам, Мод фешенебельних (Л. Забашта).

ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Кобилянська); Витончена гра на бандурі,.. повита тугою мелодія хвилювали слухачів (з журналу); Він.. щось думає, потім рішуче.. виймає звідти (з торби) тонкої роботи свічник (М. Стельмах); Владек, зробивши елегантний реверанс, низько кланявся (дівчині) (Р. Іваничук); Салонна поведінка; Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! Каже: "Ший, голубчик, гарні, Щоб, як є, були шикарні" (Я. Щоголів); Шляхтянки.. вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).

ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙ книжн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙ заст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); — Ніч-зоря... як це мило сказано! — захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув (Боженко), не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний (лист) трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). — Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.