виштурхування
ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. вишту́рхувати.
Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виштурхування — вишту́рхування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- виштурхування — -я, с., розм. Дія за знач. виштурхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виштурхування — ВИШТУ́РХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вишту́рхувати. Таке настирливе виштурхування з хати Ганну образило і навіть обурило (Коз., Сальвія, 1959, 312). Словник української мови в 11 томах