вишукано
ВИ́ШУКАНО. Присл. до ви́шуканий 2.
Андрій вишукано, урочисто показав на будову (Коп., Лейтенанти, 1947, 203);
Аж надто вже вишукано одягнений Михайло Бова кинув на Максима байдужий, відсутній погляд (Ткач, Арена, 1960, 108).
Словник української мови (СУМ-11)