вищип
ВИ́ЩИП, а, ч. Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водяного птаха.
Мітять тварин татуюванням, металевими сережками та вищипами на вухах (Колг. енц., І, 1956, 78).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ЩИП, а, ч. Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водяного птаха.
Мітять тварин татуюванням, металевими сережками та вищипами на вухах (Колг. енц., І, 1956, 78).
Словник української мови (СУМ-11)