вищип

КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитаx свійських тварин, на тілі людини, а також знак на виробі); ВИ́ЩИП (вирізка на вусі тварини або на нозі птаха); ТАМГА́ іст. (знак власності в кочових народів Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я). — Наш! Там клеймо стоїть. Дві літери: "К.Ч." (В. Кучер); Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (О. Довженко); — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе, — озвався Сергій (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями ладила дорогу (З. Тулуб). — Пор. 1. печа́тка.

Значення в інших словниках

1. вищип — ви́щип іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вищип — -а, ч. Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водяного птаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вищип — ВИ́ЩИП, а, ч. Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водоплавного птаха. Мітять тварин татуюванням, металевими сережками та вищипами на вухах (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. вищип — ВИ́ЩИП, а, ч. Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водяного птаха. Мітять тварин татуюванням, металевими сережками та вищипами на вухах (Колг. енц., І, 1956, 78).  Словник української мови в 11 томах