виїхати —
ви́їхати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виїхати —
див. виїжджати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виїхати —
ВИ́ЇХАТИ див. виїжджа́ти.
Словник української мови у 20 томах
виїхати —
ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв. Використати наслідки чиєїсь праці. — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко).
Фразеологічний словник української мови
виїхати —
ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати.
Словник синонімів української мови