вйо
ВЙО, виг. Окрик, яким підганяють коней; но.
— Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван (Стельмах, На.. землі, 1949, 237);
— Вйо! — закричав він дико, і ми виїхали на дорогу чи на якусь рівну галявину (Мур., Бук. повість, 1959, 236).
Словник української мови (СУМ-11)