Орфографічний словник української мови

вйо

вйо

вигук

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вйо — виг. Окрик, яким підганяють коней; но.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вйо — ВЙО, виг. Уживається як окрик, яким підганяють коней; но. – Вйо! – закричав він дико, і ми виїхали на дорогу чи на якусь рівну галявину (І. Муратов); – Вйо, коні! – стрельнув батогом Іван (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. вйо — НО виг. (окрик, яким підганяють коней), ВЙО, ГАТТЯ́.  Словник синонімів української мови
  4. вйо — Вйо!, вйо-вйо́! виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вйо — ВЙО, виг. Окрик, яким підганяють коней; но. — Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван (Стельмах, На.. землі, 1949, 237); — Вйо! — закричав він дико, і ми виїхали на дорогу чи на якусь рівну галявину (Мур., Бук. повість, 1959, 236).  Словник української мови в 11 томах
  6. вйо — Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.  Словник української мови Грінченка