вйо —
виг. Окрик, яким підганяють коней; но.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вйо —
ВЙО, виг. Уживається як окрик, яким підганяють коней; но. – Вйо! – закричав він дико, і ми виїхали на дорогу чи на якусь рівну галявину (І. Муратов); – Вйо, коні! – стрельнув батогом Іван (М.
Словник української мови у 20 томах
вйо —
НО виг. (окрик, яким підганяють коней), ВЙО, ГАТТЯ́.
Словник синонімів української мови
вйо —
Вйо!, вйо-вйо́! виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вйо —
ВЙО, виг. Окрик, яким підганяють коней; но. — Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван (Стельмах, На.. землі, 1949, 237); — Вйо! — закричав він дико, і ми виїхали на дорогу чи на якусь рівну галявину (Мур., Бук. повість, 1959, 236).
Словник української мови в 11 томах
вйо —
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Словник української мови Грінченка