вкидатися

ВКИДА́ТИСЯ (УКИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКИ́НУТИСЯ (УКИ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док., рідко.

1. Кидатися в середину чого-небудь.

Вона кидається бігти, і біжить-біжить до Дніпра і в жаху вкидається у Дніпро (Вовчок, 1, 1955, 326);

// З’являтися, поширюватися.

— А городи і садки в нас не йдуть: солонець. Де вкинеться, там уже що не роби — нічого не вдієш (Дн. Чайка, Тв., 1960, 113).

2. у що, перен., рідко. Переживати певний стан.

— Голубчику Опанасе! — провадила майорша ласкавим голосом своїм, — не вкидайся так тяжко в своє горе (Барв., Опов.., 1902, 334).

Значення в інших словниках

1. вкидатися — вкида́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вкидатися — (укидатися), -аюся, -аєшся, недок., вкинутися (укинутися), -нуся, -нешся, док., рідко. 1》 Кидатися в середину чого-небудь. || З'являтися, поширюватися. 2》 у що, перен., рідко. Переживати певний стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вкидатися — ВКИДА́ТИСЯ (УКИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКИ́НУТИСЯ (УКИ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док., рідко. 1. Кидатися в середину чого-небудь. Вона кидається бігти і біжить-біжить до Дніпра, і в жаху вкидається у Дніпро (Марко Вовчок). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах