вкидатися
ВКИДА́ТИСЯ (УКИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКИ́НУТИСЯ (УКИ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док., рідко.
1. Кидатися в середину чого-небудь.
Вона кидається бігти, і біжить-біжить до Дніпра і в жаху вкидається у Дніпро (Вовчок, 1, 1955, 326);
// З’являтися, поширюватися.
— А городи і садки в нас не йдуть: солонець. Де вкинеться, там уже що не роби — нічого не вдієш (Дн. Чайка, Тв., 1960, 113).
2. у що, перен., рідко. Переживати певний стан.
— Голубчику Опанасе! — провадила майорша ласкавим голосом своїм, — не вкидайся так тяжко в своє горе (Барв., Опов.., 1902, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкидатися — вкида́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вкидатися — (укидатися), -аюся, -аєшся, недок., вкинутися (укинутися), -нуся, -нешся, док., рідко. 1》 Кидатися в середину чого-небудь. || З'являтися, поширюватися. 2》 у що, перен., рідко. Переживати певний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкидатися — ВКИДА́ТИСЯ (УКИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВКИ́НУТИСЯ (УКИ́НУТИСЯ), нуся, нешся, док., рідко. 1. Кидатися в середину чого-небудь. Вона кидається бігти і біжить-біжить до Дніпра, і в жаху вкидається у Дніпро (Марко Вовчок). 2. перен. Словник української мови у 20 томах