вкинутий

ВКИ́НУТИЙ (УКИ́НУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вки́нути.

Молода Мелашка, вкинута в чуже село, між чужі люди, не сміла нічого говорити проти свекрухи (Н.-Лев., II, 1956, 329).

Значення в інших словниках

1. вкинутий — вки́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вкинутий — (укинутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вкинутий — ВКИ́НУТИЙ (УКИ́НУТИЙ), ВКИ́НЕНИЙ (УКИ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вки́нути. Кожний спогад – наче вкинутий до загального кола камінець за життя людини, а думка громади на селі дорого коштує (з газ.  Словник української мови у 20 томах