вкинутий
ВКИ́НУТИЙ (УКИ́НУТИЙ), ВКИ́НЕНИЙ (УКИ́НЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вки́нути.
Кожний спогад – наче вкинутий до загального кола камінець за життя людини, а думка громади на селі дорого коштує (з газ.);
Молода Мелашка, вкинута в чуже село, між чужі люди, не сміла нічого говорити проти свекрухи (І. Нечуй-Левицький);
Авто різко рвонуло з місця і за хвилину перетворилось у тряский луна-парківський атракціон, задля додаткового ефекту вкинутий у сніговий хаос (Ю. Андрухович);
Жарт, вдало вкинутий в Інтернет, почав жити власним повноцінним життям, здобувши кілька десятків тисяч прихильників (з газ.);
// вки́нуто, вки́нено, безос. пред.
В вапнярках шипіло та булькотіло вапно, немов лютилось, що його наперед спражено в огні, а тепер назад вкинено в воду (І. Франко);
Воно [сонце] кружляє в зеніті вогненним колом, прообразом тієї вогненної сковороди, на яку оце вкинуто їх і з якої немає рятунку (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)