вколювати
ВКО́ЛЮВАТИ¹ (УКО́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВКОЛО́ТИ (УКОЛО́ТИ), вколю́, вко́леш, док., перех. Встромляти, втикати щось гостре в що-небудь.
Знайшла голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити. Тихін розхристав полушубок і, як уколола вже Марія якийсь раз, сказав їй: — Щось за гвалт на селі знявся (Головко, II, 1957, 154).
ВКО́ЛЮВАТИ² див. уко́лювати¹.
Словник української мови (СУМ-11)