владичний
ВЛАДИ́ЧНИЙ, а, е, ц.-с., рідко. Прикм. до влади́ка.
[Котенко:] Стою тепер на верховині я. Закон для всіх — моє владичне слово (Стар., Вибр., 1959, 451);
От руку підніс він. Тиша нараз залягла,.. Всі олімпійці примовкли, скорившися волі владичній (Зеров, Вибр., 1966, 305).
Словник української мови (СУМ-11)