влазливий
ВЛА́ЗЛИВИЙ (УЛА́ЗЛИВИЙ), а, е, розм. Те саме, що влі́зливий.
Пані махнула рукою, немов прагонювала якусь уперту, влазливу муху (Фр., VII, 1951, 26);
Вона силувалася відвернути думки від його і від цілої тої справи, хотіла отрястися з них, мов від чогось улазливого (Коб., І, 1956, 338).
Словник української мови (СУМ-11)