власть
ВЛАСТЬ, і, ж.
1. заст. Влада (в 1 знач.).
А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Шевч., І, 1951, 242).
2. перев. мн., рідко. Те саме, що вла́да 2.
Робітники й солдати вже створили свій орган власті — Раду робітничих і солдатських депутатів (Панч, О. Пархом., 1939, 51);
— А ви знаєте, що то голова сільради, а ви руку підняли, і він вас у першому ж селі передасть властям (Тют., Вир, 1964, 332).
3. діал. Влада (в 3 знач.).
Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої природи.. і він боявся образити її, бо був у її власті (Фр., IV, 1950, 25).
Словник української мови (СУМ-11)