власть
ВЛАСТЬ, і, ж.
1. заст. Влада (в 1 знач.).
А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Шевч., І, 1951, 242).
2. перев. мн., рідко. Те саме, що вла́да 2.
Робітники й солдати вже створили свій орган власті — Раду робітничих і солдатських депутатів (Панч, О. Пархом., 1939, 51);
— А ви знаєте, що то голова сільради, а ви руку підняли, і він вас у першому ж селі передасть властям (Тют., Вир, 1964, 332).
3. діал. Влада (в 3 знач.).
Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої природи.. і він боявся образити її, бо був у її власті (Фр., IV, 1950, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- власть — власть іменник жіночого роду влада діал., арх., рідко Орфографічний словник української мови
- власть — -і, ж. 1》 заст. Влада (у 1 знач.). 2》 перев. мн., рідко. Те саме, що влада 2). 3》 діал. Влада (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- власть — ВЛАСТЬ, і, ж. 1. заст. Влада (у 1 знач.). А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Т. Шевченко); Секретар сказав: – Плюю на всіх і вся. Моя власть, і баста! (М. Хвильовий). 2. перев. Словник української мови у 20 томах
- власть — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
- власть — Власть, -ти ж. Власть. Божа власть, — що схоче, те й дасть. Ном. № 2431. Ой живу я, живу під Божою властю. Мет. 65. Словник української мови Грінченка