власть

ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Державна влада; Законодавча влада; Виконавча влада; Місцева влада; Державне кермо; Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав.. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький); Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський); А я помчу Високо, високо за синії хмари, Немає там власті, немає там кари (Т. Шевченко); Ми тебе (короля) на державу вінчали, ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка); Всевладдя короля і дворян; Диктатура пролетаріату; Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг,.. рятував їх (М. Стельмах); Ми — гроза і тронів і корон (В. Сосюра); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. власть — власть іменник жіночого роду влада діал., арх., рідко Орфографічний словник української мови
  2. власть — -і, ж. 1》 заст. Влада (у 1 знач.). 2》 перев. мн., рідко. Те саме, що влада 2). 3》 діал. Влада (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. власть — ВЛАСТЬ, і, ж. 1. заст. Влада (у 1 знач.). А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Т. Шевченко); Секретар сказав: – Плюю на всіх і вся. Моя власть, і баста! (М. Хвильовий). 2. перев. Словник української мови у 20 томах
  4. власть — ВЛАСТЬ, і, ж. 1. заст. Влада (в 1 знач.). А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Шевч., І, 1951, 242). 2. перев. мн., рідко. Те саме, що вла́да... Словник української мови в 11 томах
  5. власть — Власть, -ти ж. Власть. Божа власть, — що схоче, те й дасть. Ном. № 2431. Ой живу я, живу під Божою властю. Мет. 65. Словник української мови Грінченка