власть

ВЛАСТЬ, і, ж.

1. заст. Влада (у 1 знач.).

А я полечу Високо, високо за синії хмари; Немає там власті, немає там кари, Там сміху людського і плачу не чуть (Т. Шевченко);

Секретар сказав: – Плюю на всіх і вся. Моя власть, і баста! (М. Хвильовий).

2. перев. мн., розм. Те саме, що вла́да 2.

– А ви знаєте, що то голова сільради, а ви руку підняли, і він вас у першому ж селі передасть властям (Григорій Тютюнник);

Не встигли посланці піти і висловити властям свої вимоги, як у масу людей [демонстрантів] з ходу врізалася кінна поліція (М. Олійник).

3. діал. Влада (у 3 знач.).

Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої природи .. і він боявся образити її, бо був у її власті (І. Франко).

◇ (1) Власть іму́щі, заст. – можновладці, багатії.

Із санаторіїв, розкішних особняків, будинків і халуп, що нерідко тулилися навіть у центрі, виповзли аборигени й приїжджі, власть імущі і люмпени (М. Олійник);

На Ринку вже не раз стинали голови – отаманам, казнокрадам, ґвалтівникам, та ще ніколи не карали посполитого, який замахнувся на власть імущих (Р. Іваничук).