властолюбство

ВЛАСТОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.

Владолюбство.

Замолоду він [Кара-Мустафа] відзначався властолюбством, яке пізніше, в зрілі роки, доповнилося неймовірною жадобою наживи, майже зажерливістю (В. Малик);

До групи з 20 біогенних почуттів увійшли різні види задоволення (від їжі, діяльності, комфорту, мистецтва, власності, спілкування), честолюбство, властолюбство, лінь, допитливість, альтруїзм, почуття волі, втома, ненависть, самолюбство, заздрість, жадібність, страх (з наук. літ.);

Властолюбство – це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих – стверджує Леся Українка образом Анни (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. властолюбство — властолю́бство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. властолюбство — -а, с., книжн., заст. Владолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. властолюбство — ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П. Словник синонімів української мови
  4. властолюбство — ВЛАСТОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.,. заст. Владолюбство. Властолюбство — це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих — стверджує Леся Українка образом Анни (Рад. літ-во, 2, 1965, 29). Словник української мови в 11 томах